|
Talgud toimuvad 14. mai 2026 kell 12-15
|
| Talgutööd |
14. mail neljapäeval kutsume kõiki, Eesti Muinsuskaitse Seltsi koos, korrastalgutele NSVL GULAGi Narva vangilaagri (1944-1955) kalmistule Siivertsis, on osa Muinsuskaitsekuudest Eestis 2026. aastal, seal maetud Eesti Vabadussõjast osavõtnud, kommunistliku režiimi poolt represseritud Eesti Vabadusristi kavaleridele, teistele EV, ukrainlasele ja teiste riikide kodanikele.
Kogunemine kell 12.00 koos ette stendi GULAG-i laagri kalmistu teabega kohta, ringristmiku Karjamaa tn. ja Kalmistu tn. lähedal. Nimetatud kalmistu asub ajaloolisel Siivertsi kalmistukompleksil, vahetult seal asuva Vene kodusõjaaegse valgekaartliku Loodearmee kalmistu kõrval.
Ürituse kestus on umbes 2 tundi. Oleme tehnilise abi tänulikud Narva linnavalitsusele eest.
Vangilaagri kalmistu asub ajaloolisel Siivertsi kalmistualal ning oli kasutusel sõjajärgsetel aastatel 1944 – 1955. Nõukogude vangilaager ise paiknes Narva jõe ääres asuvates endistes Kreenholmi puuvilla-aitades – 2958 ruutmeetrile oli paigutatud 3000 vangi. Rahvusarhiivis säilitatud dokumentide alusel käis Narva koonduslaagrist läbi ligikaudu 12 000 vangi, suremus vangide hulgas oli erakordselt suur. Kinnipeetute hulgas oli lisaks eestlastele arvukalt lääne-ukrainlasi, Põhja-Kaukaasiast pärit kabardiine, Odessa kreeklasi, Põhja-Bukoviina rumeenlastest talupoegi, Königsbergist pärit sakslasi, tšehhi lendur kuulsast „Normandia“ eskadrillist, samuti Odessa Pedagoogikaülikooli vanade keelte õppejõud Kaleda, ka poolakaid, leedulasi, kasahhe, Saksa sõjaväes teeninud eesti noormehi, kümneid Eesti avaliku elu ja kultuuritegelasi, teadlasi, juriste, ohvitsere, seitseteist arsti, s.h. kolm Tallinna Keskhaigla osakonnajuhatajat.
Arhiiviuuringutest on teada, et kalmistule on maetud vähemalt kolm Vabadusristi kavaleri ja Kotkaristi kavaler: arstiteadlane, tuntud kirurg Georg Bernhard Järvekülg, Eesti Sõjakooli ülem Verner Ernst Harald Trossi, kaugsõidukapten Heino Niitme (VR II/3), tuntud insener ja haridustegelane Herman Voldemar Reier (Kotkaristi V klass), kes aastatel 1919 – 1932 oli Tallinna Tehnikumi direktor. Kultuuritegelastest peeti koonduslaagris kinni Tuudur Vettik, Riho Päts, Artur Alliksaar, Oskar Kuningas ja paljud teised. Oma mälestusi laagris veedetud ajast on avaldanud neist mitmed, teiste hulgas ka praegu Saaremaal elav mereajaloolane Bruno Pao.
Eraldi stendil on loetletud sellel saidil puhkavate GULAG-i laagri ohvrite ukrainlaste nimed.
Eesti Muinsuskaitse Seltsi ettepanekul võttis Kultuuriminister Tõnis Lukas kalmistu riigi kaitse alla kui terroriohvrite matmispiga. |
| Talguliste maksimumarv |
30 |
| Vabu kohti |
30 |
| Talgujuht |
MTÜ Narva Muinsuskaitse Selts |
| Talgujuhi telefon |
51942509 |
| Talgujuhi e-post |
n.m.selts@gmail.com |
| Keeled mida talgujuht räägib |
Eesti, Vene, Inglise, Ukraina |
| Kogunemine |
Kogunemine kell 12.00 koos ette stendi GULAG-i laagri kalmistu teabega kohta, ringristmiku Karjamaa tn. ja Kalmistu tn. lähedal. Nimetatud kalmistu asub ajaloolisel Siivertsi kalmistukompleksil, vahetult seal asuva Vene kodusõjaaegse valgekaartliku Loodearmee kalmistu kõrval.
https://www.facebook.com/events/938588649176308/ |
| Muu vajalik info |
14 травня у четвер ми запрошуємо всіх разом із Естонським Товариством охорони спадщини на толоку на Нарвському табірному цвинтарі ГУЛАГ часів СРСР (1944-1955), у рамках Місячника оханы спадщини Естонії у 2025 році, де поховані кавалери Хреста Свободи Естонії, репресовані комуністичним режимом , мешканці України та інших країн.
Збір о 12.00 біля інформаційного стенду Нарвського таборового цвинтаря ГУЛАГ, неподалік кільцевої розв'язки Karjamaa tn. та Kalmistu tn.
Цей цвинтар знаходиться в історичному комплексі Сіверських цвинтарів, поблизу Бєлогвардійського кладовища часів Громадянської війни в Росії.
Тривалість толоки на цвинтарі близько 2 годин. Ми дякуємо Нарвській міській праві за технічну допомогу та підтримку.
Цвинтар табору для військовополонених знаходиться в районі історичного цвинтаря Сійвертсі і використовувався в повоєнні 1944 - 1955 рр. Сам радянський табір ГУЛАГ розташовувався у колишніх бавовняних коморах Кренгольма на березі річки Нарва – 3000 ув'язнених було розміщено на 2958 кв. метрів. Згідно з документами, які зберігаються в Естонському Національному архіві, через Нарвський концтабір пройшло близько 12000 ув'язнених, і рівень смертності ув'язнених був надзвичайно високим. Окрім естонців, серед затриманих були численні західні українці, кабардинці з Північного Кавказу, греки з Одеси, румунські селяни з Північної Буковини, німці з Кенігсберга, чеський льотчик із знаменитої ескадрильї «Нормандія», а також козаки Одеського педагогічного університету у німецьку армію, десятки естонських громадських та культурних діячів, науковців, юристів, офіцери, сімнадцять лікарів, у т.ч. троє завідувачів відділень Талліннської центральної лікарні.
З архівних досліджень відомо, що на цвинтарі поховано не менше трьох кавалерів Хреста Свободи та лицаря Орлиного Хреста: вчений-медик, відомий хірург Георг Бернхард Ярвекюльг, командувач естонським військовим училищем Хейно Нійтме, відомий інженер та педагог Герман Вольдемар хреста), який з 1919 по 1932 рік був директором Талліннського технічного училища. Туудур Веттік, Ріхо Пятс, Артур Алліксаар, Оскар Кунінгас та багато інших утримувалися в концтаборі ГУЛАГ. Багато хто з них опублікував свої спогади про перебування в таборі, у тому числі Бруно Пао, морський історик, який живе зараз на Сааремаа.
На окремому стенді перераховані імена українців, жертв табору ГУЛАГ, які лежать на цьому місці.
На пропозицію Естонського товариства спадщини міністр культури Тиніс Лукас узяв цвинтар під охорону держави як місце поховання жертв державного тероризму.
Естонське товариство охорони спадщини;
Нарвське товариство охорони спадщини;
Українське земляцтво м. Нарва |
| Talgukood |
260420010
|
|
Prindi talgute kuulutus
|
Salvesta kalendrisse
|