Talgutööd |
(українською мовою и на русском языке - ниже)
2. mail reedel kutsume kõiki, Eesti Muinsuskaitse Seltsi koos, korrastalgutele NSVL GULAGi Narva vangilaagri (1944-1955) kalmistule Siivertsis, on osa Muinsuskaitsekuudest Eestis 2025. aastal, seal maetud Eesti Vabadussõjast osavõtnud, kommunistliku režiimi poolt represseritud Eesti Vabadusristi kavaleridele, teistele EV, ukrainlasele ja teiste riikide kodanikele.
Kogunemine kell 12.00 koos ette stendi GULAG-i laagri kalmistu teabega kohta, ringristmiku Karjamaa tn. ja Kalmistu tn. lähedal. Nimetatud kalmistu asub ajaloolisel Siivertsi kalmistukompleksil, vahetult seal asuva Vene kodusõjaaegse valgekaartliku Loodearmee kalmistu kõrval.
Ürituse kestus on umbes 2 tundi. Oleme tehnilise abi tänulikud Narva linnavalitsusele eest.
--------------------------------------------
UKR
2 травня у п'ятницю ми запрошуємо всіх разом із Естонським Товариством охорони спадщини на толоку на Нарвському табірному цвинтарі ГУЛАГ часів СРСР (1944-1955), у рамках Місячника оханы спадщини Естонії у 2025 році, де поховані кавалери Хреста Свободи Естонії, репресовані комуністичним режимом , мешканці України та інших країн.
Збір о 12.00 біля інформаційного стенду Нарвського таборового цвинтаря ГУЛАГ, неподалік кільцевої розв'язки Karjamaa tn. та Kalmistu tn.
----------------------------------------
RUS
2 мая в пятницу мы приглашаем всех совместно с Эстонским обществом охраны наследия на толькоу на Нарвском лагерном кладбище ГУЛАГ времен СССР (1944-1955), в рамках Месяца охраны наследия Эстонии в 2025 году, где захоронены кавалеры Креста Свободы Эстонии, репрессированные коммунистическим режимом, другие граждане Эстонской Республики, жители Украины и других стран.
Сбор в 12.00 у информационного стенда Нарвского лагерного кладбища ГУЛАГ, недалеко от кольцевой развязки Karjamaa tn. и Kalmistu tn.
|
Muu vajalik info |
(українською мовою и на русском языке - ниже)
Vangilaagri kalmistu asub ajaloolisel Siivertsi kalmistualal ning oli kasutusel sõjajärgsetel aastatel 1944 – 1955. Nõukogude vangilaager ise paiknes Narva jõe ääres asuvates endistes Kreenholmi puuvilla-aitades – 2958 ruutmeetrile oli paigutatud 3000 vangi. Rahvusarhiivis säilitatud dokumentide alusel käis Narva koonduslaagrist läbi ligikaudu 12 000 vangi, suremus vangide hulgas oli erakordselt suur. Kinnipeetute hulgas oli lisaks eestlastele arvukalt lääne-ukrainlasi, Põhja-Kaukaasiast pärit kabardiine, Odessa kreeklasi, Põhja-Bukoviina rumeenlastest talupoegi, Königsbergist pärit sakslasi, tšehhi lendur kuulsast „Normandia“ eskadrillist, samuti Odessa Pedagoogikaülikooli vanade keelte õppejõud Kaleda, ka poolakaid, leedulasi, kasahhe, Saksa sõjaväes teeninud eesti noormehi, kümneid Eesti avaliku elu ja kultuuritegelasi, teadlasi, juriste, ohvitsere, seitseteist arsti, s.h. kolm Tallinna Keskhaigla osakonnajuhatajat.
Arhiiviuuringutest on teada, et kalmistule on maetud vähemalt kolm Vabadusristi kavaleri ja Kotkaristi kavaler: arstiteadlane, tuntud kirurg Georg Bernhard Järvekülg, Eesti Sõjakooli ülem Verner Ernst Harald Trossi, kaugsõidukapten Heino Niitme (VR II/3), tuntud insener ja haridustegelane Herman Voldemar Reier (Kotkaristi V klass), kes aastatel 1919 – 1932 oli Tallinna Tehnikumi direktor. Kultuuritegelastest peeti koonduslaagris kinni Tuudur Vettik, Riho Päts, Artur Alliksaar, Oskar Kuningas ja paljud teised. Oma mälestusi laagris veedetud ajast on avaldanud neist mitmed, teiste hulgas ka praegu Saaremaal elav mereajaloolane Bruno Pao.
Eraldi stendil on loetletud sellel saidil puhkavate GULAG-i laagri ohvrite ukrainlaste nimed.
Eesti Muinsuskaitse Seltsi ettepanekul võttis Kultuuriminister Tõnis Lukas kalmistu riigi kaitse alla kui terroriohvrite matmispiga.
Eesti Muinsuskaitse Selts
Eesti Muinsuskaitse Seltsi Narva grupp
Narva Muinsuskaitse Selts
Narva linna Ukraina kaasmaalaskond
===================================
UKR
Цей цвинтар знаходиться в історичному комплексі Сіверських цвинтарів, поблизу Бєлогвардійського кладовища часів Громадянської війни в Росії.
Тривалість толоки на цвинтарі близько 2 годин. Ми дякуємо Нарвській міській праві за технічну допомогу та підтримку.
Цвинтар табору для військовополонених знаходиться в районі історичного цвинтаря Сійвертсі і використовувався в повоєнні 1944 - 1955 рр. Сам радянський табір ГУЛАГ розташовувався у колишніх бавовняних коморах Кренгольма на березі річки Нарва – 3000 ув'язнених було розміщено на 2958 кв. метрів. Згідно з документами, які зберігаються в Естонському Національному архіві, через Нарвський концтабір пройшло близько 12000 ув'язнених, і рівень смертності ув'язнених був надзвичайно високим. Окрім естонців, серед затриманих були численні західні українці, кабардинці з Північного Кавказу, греки з Одеси, румунські селяни з Північної Буковини, німці з Кенігсберга, чеський льотчик із знаменитої ескадрильї «Нормандія», а також козаки Одеського педагогічного університету у німецьку армію, десятки естонських громадських та культурних діячів, науковців, юристів, офіцери, сімнадцять лікарів, у т.ч. троє завідувачів відділень Талліннської центральної лікарні.
З архівних досліджень відомо, що на цвинтарі поховано не менше трьох кавалерів Хреста Свободи та лицаря Орлиного Хреста: вчений-медик, відомий хірург Георг Бернхард Ярвекюльг, командувач естонським військовим училищем Хейно Нійтме, відомий інженер та педагог Герман Вольдемар хреста), який з 1919 по 1932 рік був директором Талліннського технічного училища. Туудур Веттік, Ріхо Пятс, Артур Алліксаар, Оскар Кунінгас та багато інших утримувалися в концтаборі ГУЛАГ. Багато хто з них опублікував свої спогади про перебування в таборі, у тому числі Бруно Пао, морський історик, який живе зараз на Сааремаа.
На окремому стенді перераховані імена українців, жертв табору ГУЛАГ, які лежать на цьому місці.
На пропозицію Естонського товариства спадщини міністр культури Тиніс Лукас узяв цвинтар під охорону держави як місце поховання жертв державного тероризму.
Естонське товариство охорони спадщини;
Нарвська група підтримки Естонського товариства охорони спадщини;
Нарвське товариство охорони спадщини;
Українське земляцтво м. Нарва
====================================
RUS
Это кладбище находится в историческом комплексе Сиверцких кладбищ, в непосредственной близости от Белогвардейского кладбища времен Гражданской войны в России.
Продолжительность толоки на кладбище около 2 часов. Мы благодарим Нарвскую горуправу за техническую помощь и поддержку.
Кладбище лагеря для военнопленных находится в районе исторического кладбища Сийвертси и использовалось в послевоенные 1944 - 1955 гг. Сам советский лагерь ГУЛАГ располагался в бывших хлопковых амбарах Кренгольма на берегу реки Нарва - 3000 заключенных были размещены на 2958 кв. метров. Согласно документам, хранящимся в Эстонском Национальном архиве, через Нарвский концлагерь прошло около 12000 заключенных, и уровень смертности заключенных был чрезвычайно высоким. Помимо эстонцев, среди задержанных были многочисленные западные украинцы, кабардинцы с Северного Кавказа, греки из Одессы, румынские крестьяне из Северной Буковины, немцы из Кенигсберга, чешский летчик из знаменитой эскадрильи «Нормандия», а также казаки Одесского педагогического университета, Эстонские парни, призванные ранее в немецкую армию, десятки эстонских общественных и культурных деятелей, ученых, юристов, офицеры, семнадцать врачей, в т.ч. три заведующих отделениями Таллиннской центральной больницы.
Из архивных исследований известно, что на кладбище похоронены не менее трех кавалеров Креста Свободы и рыцаря Орлиного Креста: ученый-медик, известный хирург Георг Бернхард Ярвекюльг, командующий эстонским военным училищем Хейно Нийтме, известный инженер и педагог Герман Вольдемар Рейер (5-й класс Орлиного креста), который с 1919 по 1932 год был директором Таллиннского технического училища. Туудур Веттик, Рихо Пятс, Артур Алликсаар, Оскар Кунингас и многие другие содержались в концлагере ГУЛАГ. Многие из них опубликовали свои воспоминания о пребывании в лагере, в том числе Бруно Пао, морской историк, живущий в настоящее время на Сааремаа.
На отдельном стенде перечислены имена украинцев, жертв лагеря ГУЛАГ, которые покоятся на этом месте.
По предложению Эстонского общества наследия министр культуры Тынис Лукас взял кладбище под охрану государства как место захоронения жертв государственного терроризма.
Эстонское общество охрыны наследия;
Нарвская группа поддержки Эстонского общества охраны наследия;
Нарвское общество охрыны наследия;
Украинское землячество г. Нарва
|